Родолюб Чолакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родолюб Чолакович
серб. Родољуб Чолаковић
 
Народження: 7 червня 1900(1900-06-07)[1]
Бієліна, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина, Австро-Угорщина або Боснія і Герцеговина, Австро-Угорщина[2]
Смерть: 30 березня 1983(1983-03-30) (82 роки)
Белград, СФРЮ
Країна: Боснія і Герцеговина
Релігія: Сербська православна церква
Освіта: Міжнародна ленінська школа
Партія: Комуністична партія Югославії
Нагороди:
орден Кутузова I ступеня орден Народного героя Order of the Hero of Socialist Labour орден Національного визволення Орден «За заслуги перед народом» орден Братерства та єдності Order of Bravery Commemorative Medal of the Partisans of 1941 Народний герой Югославії Order of the Yugoslav Flag

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Родолюб Чолакович (серб. Родољуб Чолаковић; 7 червня 1900, Бієліна, Австро-Угорщина — 30 березня 1983, Белград, Югославія) — югославський державний діяч, публіцист, прем'єр-міністр Народної Республіки Боснії і Герцеговини (1945—1948), Народний герой Югославії. Засновник і перший головний редактор щоденної газети Oslobođenje[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Член КПЮ з 1919 року. За замах в 1921 році на міністра внутрішніх справ Мілорада Драшковича був засуджений на 12 років каторги. Спільно з Мошею Піяде переклав у в'язниці на сербохорватську мову «Капітал» та «Злидні філософії» К. Маркса, а також «Держава і революція» В. Леніна. У 1933 році емігрував спочатку до Відня, а потім до Москви, де закінчив аспірантуру в Ленінській школі. Учасник громадянської війни в Іспанії. З кінця 1936 року входив до керівництва КПЮ, був членом Політбюро ЦК КПЮ до 1938 року. Потім редагував газети КПЮ «Пролетер» і «Класна Борба».

Під час війни — член Головного штабу Сербії і політичний комісар Головного штабу Боснії і Герцеговини, заступник голови уряду Югославії, член ЦК СКЮ. У Москві був відомий як Михайло Іванович Розенко.

У повоєнний час займав ряд відповідальних державних і партійних посад. У 1945—1948 рр. — прем'єр-міністр Республіки Боснії і Герцеговини, потім — міністр освіти ФНРЮ, заступник голови Союзного виконавчого віча Югославії.

Обирався членом ЦК Союзу комуністів Югославії і ЦК Комуністичної партії Боснії і Герцеговини. Був членом Президії Федеральної ради Соціалістичного союзу трудового народу Югославії.

У листопаді 1953 року удостоєний звання Народного героя Югославії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Чеська національна авторитетна база даних
  3. Na današnji dan - 30. august (боснійською) . oslobodjenje.ba. 5 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2023.